Вступ: Fm7 Bb7 Eb Ab
       Dm  G7  Cm

  Cm                 Fm
У нас із нею лінії одні -
   G7                     Cm
Ті лінії, що в’ються на долонях.
 
  Fm7           Bb7    Eb   Ab
Чому ж вони так дорогі мені,
  Dm          G7        Cm
Чому тоді від них я у полоні?
  Fm7           Bb7    Eb   Ab
Чому ж вони так дорогі мені,
  Dm          G7        Cm
Чому тоді від них я у полоні?
 
   Cm                    Fm
Думки у нас із нею теж одні,
  G7                 Cm
І мріями їх доля поєднала.
 
  Fm7           Bb7    Eb   Ab
Чому ж вони так дорогі мені,
  Dm          G7        Cm
Чому мені завжди ії замало?
  Fm7           Bb7    Eb   Ab
Чому ж вони так дорогі мені,
  Dm          G7        Cm
Чому мені завжди ії замало?

Програш: Fm7 Bb7 Eb Ab
         Dm  G7  Cm

  Cm                    Fm
Вуста у нас із нею теж одні
  G7                     Cm
Тоді, коли злилися в поцілунку.
 
  Fm7           Bb7    Eb   Ab
Чому ж вони так дорогі мені,
  Dm           G7      Cm
Чому від них немає порятунку?
  Fm7           Bb7    Eb   Ab
Чому ж вони так дорогі мені,
  Dm             G7      Cm
Чому ж від них немає порятунку?
 
  Cm                     Fm
У нас із нею все одне на двох.
    G7                     Cm
З таким коханням і життя замало.
 
  Fm7           Bb7            Eb  Ab
І скласти пазли так міг тільки Бог.
    Dm             G7         Cm
Так скласти, щоб ніщо не розʼєднало.
  Fm7           Bb7            Eb  Ab
І скласти пазли так міг тільки Бог.
    Dm             G7         Cm
Так скласти, щоб ніщо не розʼєднало.